Трифонов валерий николаевич, садівник-опитнікамі з підмосков`я, дохідна справа

Саджанці з поштової скриньки

У минулому році (№ 10) в статті "Як розколоти міцний горішок" підмосковний садівник В. Н. Трифонов поділився своїм досвідом вирощування фундука. Публікація зацікавила багатьох читачів.

Нас попросили докладніше розповісти про сад Валерія Миколайовича. З цією метою ми і вирушили до нього в гості.

Ділянка Трифонова площею 16 соток знаходиться в центрі Егорьевска, на місці колишнього болота. Довелося витратити чимало коштів і сил, щоб осушити це болото. По всій ділянці прокладені труби, вириті канави, підняті грядки. Інакше, як ви розумієте, тут ні про які плодових рослинах і не йшлося б йшло.

Не будемо зупинятися на вирощуванні яблунь, груш, слив, суниці, які не вони тут головні - господар ділянки робить ставку на мало поширені культури: лимонник, актинідії, хеномелес (айву японську), іргу, фундук. Саме вони користуються незмінним попитом у покупців, і їх саджанці садівник розсилає по країні.

Лимонник Валерій Миколайович розмножує трьома способами: відведеннями, насінням, живцями. Для розмноження відводками в квітні гілки лимонника пригинає до землі, присипає грунтом. Добре поливає рослини, дає трохи мінерального добрива Кеміра. Садовод вважає, що завдяки цьому відведення краще вкорінюються. Крім КЕМІРА він використовує розчин Корневином, проливає їм рослини.

Непогано вкорінюється лимонник і живцями. Після нарізки садівник тримає живці добу в розчині Корневином, потім висаджує на грядки з поживним субстратом і закриває плівкою. Важливо створити під плівкою парниковий ефект.

Але основний спосіб розмноження лимонника - насіннєвий. Зібравши ягоди, садівник виймає з них насіння, з особливою ретельністю промиває їх. На цьому варто загострити увагу, так як самі ягоди дуже кислі. І якщо насіння погано відмиті від м`якоті, то до посіву вони не будуть збережені.

Промивши насіння, садівник просушує їх, складає в паперовий пакет і чекає кінця листопада. Тоді і висіває лимонник в ящики в субстрат з торфу і тирси, зверху кладе шар піску. Закопує ящики з посівами в теплиці, накриває лап­-ником, щоб насіння не пошкодили миші. На лапник кладе тирсу - для утеплення. І так ящики стоять до весни.

В середині квітня Валерій Миколайович виймає ящики і розкриває. В середині травня насіння починає розтріскуватися і сходити. Схожість їх приблизно 90%. З зійшли сіянців садівник відбраковує кволі екземпляри. Сіянці пікірує в пухку землю і постійно поливає її. Це обов`язкова умова при вирощуванні лимонника. Щоб кішки не топтали рослини і не ламали їх, грядку з сіянцями лимонника Трифонов закриває сіткою, яку натягає на дуги. Через рік, тобто наступної весни, висаджує сіянці на постійне місце.

Дуже врожайна і велика в саду Трифонова айва японська. Її він розмножує і відводками, які легко вкорінюються після простого пригинання гілок, і насінням. До речі, всупереч усталеній думці, що насіння айви японської не вимагають стратифікації перед Підзимовий посів, Валерій Миколайович їх стратифікує точно так же, як і насіння лимонника, і теж тримає в теплиці. Сходить айва в кінці квітня.

Для розмноження актинідії і вирощування маточного куща Валерій Миколайович відвів спеціальне місце. Над ним споруджена клітина, в землю вбиті високі стовпи і на них з усіх боків натягнута сітка. Зроблено це з метою захистити посадки від кішок, аж надто охочі вони до актинідії. Актинідію Валерій Миколайович розмножує живцями і відводками.

Коник Трифонова фундук, він розмножує його насінням і відведеннями. Навесні пригинає нижні гілки рослин до землі і пришпилюють скобами з алюмінієвого дроту. Такий же дротом для кращого коренеутворення робить перетяжки поруч з ниркою. Присипає відведення невеликим шаром перегною. До самої осені грунт в місці утворення коренів постійно зволожує, використовуючи при цьому стимулятори коренеутворення. А восени в місцях прішпіліванія відводка утворюються хороші корені відходять вгору гілочками. І саджанець готовий до продажу.

Відомо, що при насіннєвому розмноженні фундук не повторює властивості материнської рослини. Валерій Миколайович надходить так. Для посіву відбирає найбільші горіхи. Всі дрібні і пошкоджені плоди відбраковує. Горіхи стратифікує 4 місяці у вологому піску при температурі плюс 20. У другій половині квітня насіння дають сходи, з`являються блідо-рожеві паростки.

Ще місяць горіхи ростуть в тих же ящиках, в яких стратифіковані. Висаджує рослини садівник за схемою 10х10 см на грядки, в які додає перегній. За сезон фундук досягає у висоту 30-40 см і утворює хороші коріння. Але це за умови, якщо рослини регулярно поливати, підгодовувати, рихлити ґрунт навколо них.

Треба зауважити, що фундук, вирощений з насіння, вступає в плодоношення на рік-два пізніше рослин, отриманих вегетативно. Хоча деякі екземпляри до семирічного віку наздоганяють своїх «побратимів» за кількістю врожаю.

Є у Валерія Миколайовича та своя форма горіха з продовгуватими плодами. Щоб її отримати, він привіз в пакеті з рідного села (вона знаходиться поруч з Егорьевском) пилок з сережок чоловічих рослин і обпиляться нею жіночий екземпляр. Потім посіяв горіхи, дочекався плодоношення і відібрав найцікавіший екземпляр.

Як вже було відмічено, Валерій Миколайович займається відправкою саджанців замовникам. На жаль, робота нашої пошти далека від досконалості, буває, що посилки йдуть місяць-півтора. За цей час коріння можуть пересохнути. Багато садівники до упаковки коріння саджанців умочують в глиняну бовтанку або пересипають тирсою.

Валерій Миколайович знайшов свій спосіб, завдяки якому саджанці доходять до покупця в ідеальному стані. Він упаковує коріння у вологий сфагнум, який має бактерицидні властивості і добре тримає вологу. Особливо важливо правильно упакувати саджанці навесні, коли рослини вже починають вегетувати. Сфагнум закриває тільки коріння, верхівка залишається відкритою, на неї садівник надягає поліетиленовий пакет, зав`язує його вільніше, щоб рослина дихало.

Восени турбуватися за пересилку особливо не доводиться. Рослини вже закінчують вегетацію, але осіння упаковка нічим не відрізняється від весняної.

"Прибуткове ця справа?" - запитала я Валерія Миколайовича. "Деякий дохід, звичайно, є, - відповів він, - але одним цим, без зарплати на основній роботі, чи не проживеш (Трифонов - інженер-будівельник. - Т.Ю.). Прикро, що багато хто не розуміє, яка праця стоїть за вирощуванням саджанців. Я народився на землі, люблю на ній працювати, і, мені здається, земля це відчуває".

Т. Юдіна, Московська область

(Присадибне господарство № 8, 2008)