Селекція і випробування агрусу у внііспк на стійкість до грибних хвороб
Селекція агрусу у ВНІІСПК на стійкість до грибних хвороб
Data for gooseberry breeding for resistance to fungal diseases (American powdery mildew and leaf spot) in VNIISPK are given. The character of susceptibility is shown on some selected and elite gooseberry forms of VNIISPK breeding.
Агрус - цінна ягідна культура. Її цінують за скороплодность, високу щорічну врожайність (сама врожайна з ягідних культур), раннє дозрівання, харчову цінність, всебічне використання. Добре відомі лікувально-дієтичні якості ягід агрусу.
На жаль, в даний час практично відсутні промислові насадження агрусу: одна з причин - немає сортів, які поєднували б у собі оптимальний комплекс господарсько-цінних ознак і стійкість до грибних хвороб (американська борошниста роса, листові плямистості).
Планомірна селекційна програма по агрусу у ВНІІСПК ведеться з 1991 року і по теперішній час. Одним з основних напрямків селекції агрусу в інституті (крім селекції на урожайність і масу ягоди, смакові якості, слабку шипуваті і Безколючкова і ін.) Є селекція на стійкість до грибних захворювань (американської борошнистої роси і листовим плямистостей).
Гібридизація, вивчення гібридних сіянців і сортозразків здійснювалися відповідно до методики селекції (Програма і методика селекції плодових, ягідних і горіхоплідних культур, 1995) та сортовивчення (Програма і методика сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур, 1999) ягідних культур.
Дослідження проводилися на селекційному ділянці гібридного фонду агрусу ГНУ ВНІІСПК.
Проведені в 90-х роках міжсортові схрещування по агрусу виявили ряд сімей, потомство яких відрізнялося стійкістю до американської борошнистої роси (АМР) та плямистостей. Найбільший вихід сіянців (за вказаною ознакою) був в гібридних сім`ях: Африканець х Гроссуляр, Північний капітан х Лада, Колобок х Козачок, Африканець х Колобок, Африканець х Сувенір. У вище названих комбінаціях схрещування батьківські форми мають достатнім ступенем стійкості до АМР (среднемноголетний бал поразки за нашими спостереженнями - 0 ... 1,5).
Аналіз поведінки за ознакою ураження АМР і листовими пятнистостями у деяких добірних і елітних форм агрусу, виділених з вищевказаних сімей, дозволив констатувати наступне (таблиця).
У 2005 р склалися сприятливі умови для розвитку гриба Sphaerotheca mors-uvae (Schwein) Berkat Curt., Що дозволило об`єктивно оцінити стійкість до даного захворювання добірних і елітних форм агрусу. Як видно з таблиці, невеликий бал ураження АМР плодів спостерігався у ЕЛС 25-22-2 (Колобок х Козачок), ЕЛС 18-18-6 (Африканець х Колобок), 23-18-5 (Африканець х Колобок), ЕЛС 22- 18-11 (Африканець х Колобок). Причому, у ЕЛС 18-18-6 (Африканець х Колобок) характер ураження АМР характеризувався як гіперчутливість (рідкісні некротичні плями). Практично у всіх відбірних і елітних форм спостерігалася слабка і середня ступінь ураження пятнистостями (в межах 1-2-2,5 балів), і тільки у ЕЛС 25-22-2 (Колобок х Козачок) відзначено ураження до 3 балів.
Волога погода червня-липня 2006 р сприяла розвитку грибних хвороб (АМР, листові плямистості). Проте, у більшості досліджуваних добірних і елітних форм випадків ураження АМР плодів практично не відмічено. Лише у двох номерів - 142-103-2 [(Північний капітан х Русский) х Олаві)] і 19-13-3 (Зміна х Гроссуляр) спостерігалося ураження АМР вегетативних органів на 0,1-2,5 бала. У 2006 р як і в попередні роки, найбільш сильно агрус був вражений листовими пятнистостями (переважно антракнозом і в меншій мірі септориозом). Так, найбільший бал ураження (1,5-2,5-3 бала) спостерігався у сіянців 24-21-15 (Орлятко х Сіріус), 152-х30-21 (Північний капітан х Русский - св. Оп.), 23- 18-2 (Африканець х Колобок), 152-х30-20 (Північний капітан х Русский - св. оп.). У більшості добірних і елітних форм спостерігалося ураження листовими пятнистостями в межах 1,5-2,5 бала.
Табл. Ступінь поразки американської борошнистою росою (АМР) і листовими пятнистостями деяких добірних і елітних форм агрусу селекції ВНІІСПК (2005-2007 рр.)
№ гібридного сіянця | походження | Поразка АМР, бал | Поразка листовими пятнистостями, бал | ||||
2005 р | 2006 р | 2007 р | 2005 р | 2006 р | 2007 р | ||
у / пл | у / пл | у / пл | |||||
ЕЛС 25-22-2 | Колобок х Козачок | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 2-3 | 1,5-2 | 1-1,5 |
ЕЛС 18-18-6 | Африканець х Колобок | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 2,5 | 0,1 | 0,5 |
ЕЛС 13-15-8 | Африканець х Гроссуляр | 0/0 | 0/0 | 0/0 | 1,5-2 | 0,5-1,5 | 0,5 |
ЕЛС 23-18-5 | Африканець х Колобок | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 2,5 | - | 1,5 |
ЕЛС 18-8-8 | Північний капітан х Лада | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 1,5 | 0,1 | 0,5 |
ЕЛС 22-18-11 | Африканець х Колобок | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 1,5-2 | 0,1 | 0 |
ЕЛС 25-22-45 | Колобок х Козачок | 0/0 | 0/0 | 0/0 | 05-25 | 1,5 | 0,5 |
ЕЛС 25-14-22 | Африканець х Сувенір | 0/0 | 0/0 | 0/0 | 1-2 | 1,2 | 1-1,5 |
142-103-2 | [(Північний капітан х Русский) х Олаві)] | 0 / 0,5 | 0 / 0,1 | 0/0 | 2,5 | 1,5 | 1,5 |
19-13-3 | Зміна х Гроссуляр | 0 / 0,5 | -/ 2,5 | 0/0 | 2,5 | 0,1-1,5 | 1 |
24-21-15 | Орлятко х Сіріус | 0/0 | 0/0 | 0/0 | 1,5 | 2,5 | 1 |
152-х30-21 | Північний капітан х Русский - св. оп. | 0/0 | -/ 0 | 0/0 | 1-2 | 1,5-2,5 | 1 |
23-18-2 | Африканець х Колобок | 0/1 | -/ 0 | 0/0 | 1-2 | 2-2,5 | 1,5 |
152-х30-20 | Північний капітан х Русский - св. оп. | 0 / 0,5 | 0/0 | 0/0 | 1-2,5 | 1,5-2,5 | 1-1,5 |
Краснославянскій (к) | Авенаріус х Орегон | 2,5 / 3 | 2,5 / 2 | 0/0 | 3-3,5 | 3 | 1,5 |
Примітка: у / пл * - поразка «вегетативні органи / плоди»
Посушливі умови травня-червня 2007 р стримали розвиток збудника АМР (крім того, швидше визрівали плоди і пагони, що за рахунок швидкого старіння тканин перешкоджало розвитку цього патогена на рослинах), а екстремально спекотна (max tº- = 34,70С) і суха (16 мм опадів) погода серпня була несприятливою для розвитку антракноза. Тому практично у всіх досліджуваних добірних і елітних форм не було відзначено ураження АМР як на плодах, так і на вегетативних органах і мінімальний бал ураження листя пятнистостями.
У контрольного сорту Краснославянскій поразку АМР в досліджувані роки було в межах 2&hellip-3 балів, і лише в 2007 р, як і у всіх селекційних номерів, ураження плодів борошнистою росою не відзначено. Поразка листовими пятнистостями було або на рівні, або (частіше) більше, ніж у добірних і елітних форм.
В даний час нами проводяться цілеспрямовані віддалені схрещування з диким видом Grossularia robusta - джерелом імунітету до борошнистої роси та плямистостей. У даного виду за весь час спостережень були відсутні ознаки ураження американської борошнистою росою і листовими пятнистостями як генеративних органів, так і вегетативних. Така висока стійкість до вказаних захворювань може свідчити про детермінації даної ознаки головними генами (олігогенів). Однак, отримані нами перші плодоносні гібриди (F1) Хоча і показують порівняно високий рівень стійкості до ураження грибними хворобами, однак серед них існує певна частка гібридів з тим або іншим ступенем ураження листовими пятнистостями (антракнозом). На вищепленію нестійких сіянців до АМР в гібридному потомстві при використанні в схрещуваннях Grossularia robusta вказувала К.Д. Сергєєва (1975, 1989). Це може вказувати, швидше, на те, що детермінація ознаки стійкості до листових плямистостей (за аналогією стійкості до АМР) у Grossularia robusta обумовлена не олігогенів, а полігенним комплексом. Однак так це чи ні, зможуть показати більш докладні майбутні гибридологического аналізи.
У своїх дослідженнях ми зіткнулися з явищем чергування стійкості / нестійкості до АМР плодів і вегетативних органів у одних і тих же гібридних сіянців по роках. К. Д. Сергєєва (1989) пояснює подібне варіювання толерантності різницею погодних умов по роках на початку розвитку патогена і рослини-господаря. Однак можна припустити і те, що різниця в ураженні одних і тих же сіянців по роках може бути обумовлена наявністю декількох рас АМР і, відповідно, різною стійкістю до різних рас збудника у різних генетично не споріднені гібридних сіянців. Однак подібне припущення вимагає більш докладних подальших досліджень.
Також видається цікавим перевірити зв`язок між наявністю / відсутністю (і його кількісним співвідношенням) устьиц на поверхні плодів і вегетативних частин і стійкістю до АМР. Відомо, що крім основного механізму стійкості рослини до патогену - «ген-патоген» - існує ряд інших механізмів, один з яких і є механічна структура поверхні рослини і устьічнимі апарат зокрема. Однак і тут потрібні подальші дослідження в цій області із застосуванням сучасних методів, зокрема, електронної мікроскопії.
література
1. Програма та методика селекції плодових, ягідних і горіхоплідних культур / під ред. Е. Н. Сєдова. - Орел: ВНІІСПК, 1995. - 502 с.
2. Програма та методика сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур / під ред. Е. Н. Сєдова, Т. П. Огольцова. - Орел: ВНІІСПК, 1999. - 608 с.
3. Сергєєва, К. Д. Виведення сферотекоустойчівих і Безколючкова сортів агрусу / К. Д. Сергєєва // Зб. науч. робіт ВНИИС ім. І. В. Мічуріна. - Вип. 21. - Мічурінськ, 1975. - С. 89-93.
4. Сергєєва, К. Д. Агрус / К. Д. Сергєєва. - М .: Агропромиздат, 1989. - 208 с.
УДК 634.7.725.:632.521 2008
Курашов О. В., кандидат с.-г. наук
ГНУ ВНДІ селекції плодових культур. Орел, 302530, Росія. [email protected]
Джерело: vniispk.ru