Кухарський інокентій арсенійович біля витоків наукового садівництва в сибіру
(23.11.1904 - 1937)
Народився в м Кіренську Іркутської області. Спеціаліст в галузі інтродукції та селекції плодових і ягідних культур, один з організаторів наукового садівництва Сибіру, який брав активну участь в організації та становленні як наукової установи Алтайській плодово-ягідної дослідної станції (нині НДІ садівництва Сибіру ім. М. А. Лісавенко), найближчий помічник і сподвижник М. А. Лісавенко. Закінчив агрономічний факультет Сибірського інституту сільського господарства та лісівництва (м.Київ) в 1929 році.
Після закінчення інституту був асистентом селекційного відділу Тулунской дослідної станції, 2 роки працював спеціалістом з садівництва та городництва Сибірського крайземуправленія, агрономом Новосибірського плодово-ягідного радгоспу № 111. З 1935 по 1937 рр. - Старший науковий співробітник Алтайській плодово-ягідної дослідної станції (нині НИИСС ім. М. А. Лісавенко). У 1937 р був необгрунтовано репресований. Посмертно реабілітований.
Наукові дослідження пов`язані з пошуком вихідних форм для селекції плодових (яблуні, груші, горобини, глоду), ягідних (смородини, малини, агрусу), квітково-декоративних рослин. Цю роботу розпочав ще студентом, ділився насінням добірних форм з іншими науковими установами. Брав участь в експедиціях по збору дикорослих форм по Алтаю, в Гірській Шорії, в Кузнецькому Алатау, сибірській тайзі, в заплавах річок Обі, Олени, Катуні, що дозволило створити гібридний фонд і 100 тис. Сіянців смородини з 400 географічних точок. Один з авторів 5 сортів яблуні, 17 сортів чорної смородини і 2 сортів агрусу, з яких найбільш широко були районовані сорти чорної смородини Алтайська десертна, Бия, Голубка, Зоя, Стахановка Алтаю та ін.
Література про вченого: Лісавенко М. А. Пам`яті І. А. Кухарського // Садівництво, 1964, № 12.
джерело: Садівники вчені Росії. ВНІІСПК. Орел. 1 997.