Костіна клавдия федоровна, видатний селекціонер, систематизатор в області кісточкових культур

(14.01.1900 - 04.06.1978)

Народилася в м Покров Володимирської області. Великий фахівець в області селекції, сортовивчення та систематики кісточкових плодових культур. Доктор сільськогосподарських наук (1965). Закінчила сільськогосподарську академію ім. К. А. Тімірязєва (1925). З 1926 р - асистент, потім лаборант, старший науковий співробітник, зав. секцією кісточкових плодових культур ВІР. З 1941 по 1944 рр. - Вчений секретар, заст. директора з навчально-виховної та наукової частини плодоовочевої інституту ім. І. В. Мічуріна. З 1944 року і до останніх днів життя (1978) працювала в Нікітському ботанічному саду старшим науковим співробітником.

Наукові дослідження присвячені вивченню походження і еволюції кісточкових культур - абрикоса, аличі, сливи. К. Ф. Костіної виведено і виділено понад 60 сортів абрикоса, аличі та сливи, з яких 47 передано в ГСИ. За її рекомендації районировано 18 сортів абрикоса, 19 - аличі, 6 - сливи. Зібрано унікальний експедиційний матеріал по Середній Азії, південь Росії і України.

Нагороджена орденом Леніна, медалями ВДНГ, двома Дипломами пошани.

Лауреат Державної премії СРСР II ступеня (1952), заслужений діяч науки (1962). Посмертно нагороджена дипломом Міжнародного товариства садівництва. Автор понад 70 друкованих праць, в тому числі:

До вивчення роду Prunus Focke // Тр. по прикл. бот., ген. і сіл. - Л.: 1935- Абрикос // Тр. по прикл. бот., генет. і сіл. / Програми. 83. - Л., 1936 Походження і еволюція культурного абрикоса // Тр. Нікітського бот. саду. - Ялта, 1947.

Література про вченого: Садівництво, № 12, 1978- Радянський Крим, № 114, 1978- А. А. Юшев. Клавдія Федорівна. // В кн .: Соратники Миколи Івановича Вавилова / Дослідники генофонду рослин. - СПб .: Изд. ВІР, 1994..

(Садівники вчені Росії. ВНІІСПК. Орел. 1997)

***

Монограф по культурі абрикоса Клавдія Федорівна Костіна в своїх дослідженнях керувалася ботаніко- географічними методами вивчення і освоєння світових рослинних ресурсів Н. І. Вавилова.

Клавдія Федорівна народилася 14 (20) січня 1900 року в м Покрові Володимирської губернії. Після закінчення в 1925 р Московської сільськогосподарської академії вона працювала в Нікітському ботанічному саду, потім перейшла в ВІР спочатку асистентом, а потім старшим науковим співробітником і завідувачем секцією кісточкових плодових культур. Експериментальною базою для неї залишилися посадки Нікітського ботанічного саду. Її наукова робота стала тісно пов`язаної з залученням, вивченням та практичним використанням плодових рослин для селекції і виробництва.

У період 1928-1932 рр. почалися її планомірні експедиції в гірські райони Середньої Азії, Закавказзя і Криму, в результаті яких у багатьох її роботах були опубліковані дані по вивченню абрикосів і персиків. У ці ж роки вона активно займається мобілізацією зарубіжного рослинного матеріалу з країн Європи, Азії, Північної Америки та Австралії. Мобілізований матеріал закріплюється на Середньоазіатської і Кримської помологічної станціях ВІР. ДО 1932 р припадає початок її діяльності, як селекціонера, а абрикос стає основним об`єктом для селекційних досліджень. Перше, що з`ясувала Клавдія Федорівна це те, що при перенесенні з місць свого природного середовища існування - гір абрикос втрачає зимостійкість і продуктивність, які він показував на своїй батьківщині. Так, Середньоазійські сорти після перенесення в Крим стають маловрожайні і значно пошкоджуються хворобами.

З довоєнних публікацій Плодовод добре відомі монографії Клавдії Федорівни "Культура абрикосів у Ферганській долині" (1931), "До розвитку культури абрикоса в СРСР" (1934), "До вивчення роду Prunus Focke" (1935), "абрикос" (1936), всього понад 30 друкованих праць.

Ботаніко-географічний підхід до досліджень дозволив їй виділити 4 групи абрикосів: середньоазійську, ірано-кавказьку, європейську і східноазіатську.

У роки ВВ війни вона спочатку працювала в Плодоовочевому інституті ім. І. В. Мічуріна, потім в Горноалтайская (Ойрот-Тура). Після звільнення Криму вона повертається в Нікітський ботанічний сад, де працює до кінця свого життя. Головною науковою діяльністю Клавдії Федорівни стає селекція. Всього нею було виведено і виділено 60 сортів абрикоса, сливи і аличі, з яких 47 були в різні роки передано в Державне сортовипробування. За її рекомендацій по країні було районировано 18 сортів абрикоса, 19 - аличі і 6 - сливи.

За післявоєнний період Клавдія Федорівна опублікувала 70 наукових робіт. У 1952 р їй було присвоєно звання лауреата Державної премії СРСР 2-го ступеня, а в 1962 р - звання "Заслужений діяч науки СРСР". У 1965 р за сукупністю робіт їй було присуджено вчений ступінь доктора сільськогосподарських наук. Орден Леніна, 5 медалей ВДНГ, 2 дипломи Пошани, занесення імені в Книгу Пошани ВДНГ УРСР - свідки її невтомній наукової селекційної діяльності.

К. Ф. Костіна брала активну участь в міжнародних форумах, симпозіумах, нарадах на різних рівнях і в різних країнах світу.

Померла Клавдія Федорівна Костіна 4 червня 1978 року, похована на кладовищі поблизу Нікітського ботанічного саду.

Вже посмертно, в 1981 р за внесок в рослинницьку науку вона нагороджена дипломом Міжнародного товариства садівників. Таким дипломом було нагороджено всього 11 вчених з різних країн.

Такий вигляд цього вченого, який розпочав свою наукову діяльність під керівництвом Н. І.Вавілова і керувався його ідеями і методами роботи.

А. А. Юшев, доктор біологічних наук

Джерело: vir.nw.ru