Виступ м. В. Качалкіна на ii з`їзді садівників всеросійського об`єднання садоводовв челябінську в грудні 2010 року

Садівництво - ключ до здоров`я нації

Шановні читачі Вашій увазі пропонується виступ відомого російського фахівця в галузі садівництва М. В. Качалкіна на II Всеросійському з`їзді садівників "Всеросійського об`єднання садівників", Що відбувся в Челябінську в грудні 2010 року. У своєму виступі Михайло Віталійович зупинився на сучасний стан садівництва в Росії і спробував оголити найбільш болючі його точки. Я був присутній на цьому з`їзді і бачив, яке пожвавлення в залі викликало даний виступ. Тому редакція вирішила довести його до відома своїх читачів.

В. Н. Шаламов

***

Шановні пані та панове, садівники!

Ми тут зібралися в непростий час: навіть побіжний аналіз дозволяє оцінити ситуацію в садівництві як негативну. Ще зовсім недавно, 10-15 років тому, здавалося, що перебудова вдихне нове зміст в наше життя, розквітне наша земля, люди будуть вільними і щасливими.

Але всупереч здоровому глузду руйнування звичного укладу життя і девальвація традиційних цінностей триває і триває ... І вже впритул підійшло до садівничої науки.

Але ж дала вона дуже багато. Саме завдяки науці цілі покоління наших дітей мали можливість вдосталь харчуватися, корисними ягодами і фруктами. Це зараз загальновідомо, що ягоди, фрукти та овочі - ключ до здоров`я нації, а тоді їх просто їли від душі, не замислюючись про користь. Але і зараз державні мужі ніби й не розуміють, що продовольча безпека країни полягає не тільки в мільйонах тонн пшениці і молока, а й в ягодах і фруктах, які сприяють формуванню здоров`я.

Багато хто ще пам`ятає, як в 60-ті роки минулого століття, коли людям видали перші дачні ділянки, всі наступні роки вчені-садівники активно допомагали розвитку аматорського та присадибного садівництва. До кінця 80-х виявилося, що там виробляється 90% всіх плодів і овочів. Ось це динаміка розвитку!

Зовсім недавно присадибне садівництво отримало ще один імпульс розвитку. Владі тоді вже не було чого дати народу, тому безкоштовно видали всім бажаючим земельні наділи.

Зараз практично кожен, хто хоче, має шматочок землі, яка може давати продукцію. Але, на жаль, це стає немодним, молодь не хоче «орати» на своїй ділянці.

І що ж нам пропонують натомість? Достаток фруктів і ягід сумнівної якості на прилавках супермаркетів. Та й купувати щось їх в стані не більше 5% населення. Причому все більше людей починають розуміти, що продукція, пропонована навіть на ринку, несмачна і неякісна, хоча, по совісті, не так вже й дорого коштує.

Імпортне походження сільгосппродукції вже давно стало синонімом низької якості. І торговці часто видають імпортні ягоди і фрукти за вироблені в Росії.

Торгівля пропонує товар, який довго не псується, а яке у нього якість - ніхто і не знає. Ну а довірливі споживачі навіть не задаються питанням: як це суниця з Іспанії 5-7 днів не псується?

А ще гряде ера генетично модифікованої їжі, яка чи то нешкідлива, то чи шкідлива. Але те, що вона значно дешевше звичайної, - це факт! Так що будьте впевнені: компоненти її вже є практично у всіх наших продуктах - від цукерок і шоколаду до йогуртів та сирів. Тому для основної маси населення немає альтернативи, окрім як самим виростити якісну продукцію. Але тут ми змушені відзначити й іншу тенденцію, коли певної частини населення на все наплювати, навіть на своє здоров`я.

Якщо в 70-80 роки наші батьки і діди розглядали присадибна ділянка як місце самореалізації людини і можливість виробництва високоякісної продукції, то зараз це покоління постаріло, а молодь вважає за краще інші шляхи своєї реалізації. Але як би ми не сумнівалися і не аналізували рушійні сили в аматорському садівництві, у багатьох людей як і раніше існує матеріальна зацікавленість у виробництві плодів і ягід. Найбільш прагматичні наші співвітчизники вже цілком усвідомлюють цінність здорового харчування і роблять рішучі кроки в правильному напрямку. І навіть цілком забезпечені люди хочуть на своїй дачі з`їсти яблучко з дерева і скуштувати своїх огірочків і редиски.

Таким чином, світ аматорського садівництва незважаючи ні на що розвивається. Тільки робити це все складніше і складніше, оскільки раніше держава всіляко йому допомагало, і великі наукові сили були задіяні для вирішення багатьох селекційних проблем. За 30-40 років у багатьох областях нашої країни створені сортименти плодових і ягідних культур, які дозволяли і дозволяють садівникам виробляти високоякісну продукцію. Найчастіше там, де перед ним, ані груші, ні вишні не росли.

А що зараз? Худа час настає, Спостерігається відвертий занепад садівничої науки. Ось уже більше десяти років серця вчених наповнені очікуванням обіцяної зарплати в 1000 доларів. Вже і ці долари знецінилися, а їх все немає і немає. Напевно, тому все менше і менше сучасної молоді вкладається в десятирічні дослідження зі створення сортів плодових культур. Здавалося б, ми повинні на руках носити найщасливіших селекціонерів, але реальність така, що навіть найбільш успішні за свої широко тиражовані сорти отримують мізерну винагороду. Як не дивно, система реєстрації селекційних досягнень та сертифікації виробництва сортів не сприяє розвитку селекції. А вже коли в масовому порядку вилучають землю у наукових установ - це і зовсім ні в які рамки, що називається. Ну і як тут працювати ?! Проте, люди працюють, та ще й видають результати. Але вічно так тривати не може.

Чи не важлива ця тема для держави. Набагато важливіше, скільки продано нафти і газу. Хоча ні, не зовсім так, щось там про інновації та нанотехнологіях говорять! І нікому, видно, їм розтлумачити, що, наприклад, імунні сорти яблуні - це така інновація, яка без витрат може нагодувати яблуками мільйони наших людей і сприятиме поліпшенню здоров`я нації.

Наші керівники ніби й не бачать, що на закупівлю плодоовочевої продукції витрачаються сотні мільйонів доларів, тоді як на підтримку селекції, досягнення якої забезпечують валовий збір плодів і ягід на порядки більше, ніж імпортованої, - виділяється мізер.

Як же бути садівникам-любителям без науки, адже новинки садівництва по суті і роблять захоплюючим і рентабельним все це справа. Не можна скидати з рахунків і кількість виробленої в аматорських садах продукції. Впровадження деяких селекційних досягнень, наприклад, імунних сортів яблуні, дозволить збільшити виробництво і поліпшити якість продукції. Ось вам, панове, і інновації, і нанотехнології разом зі Сколково, причому практично без витрат, але з величезним ефектом.

Може скластися враження, що я перебільшую. Можливо й так. Але, врешті-решт, всі ми годуємося від садівників-любителів та повинні бути зацікавлені в розвитку цього ринку.

Куди йти...

У 80-90 роки минулого століття селекційна наука переживала зліт не тільки у нас в країні, але і за кордоном. Саме цим рокам ми зобов`язані появою багатьох сортів плодових і ягідних культур, які сьогодні з успіхом вирощують садівники.

Звичайно, коли офіційна наука з тих чи інших причин уповільнює свою роботу, важливо не розгубити те, що вже отримано.

А отримано багато нових сортів імунної та колонновидной яблуні і груші з поліпшеними характеристиками, малини і суниці, і, нарешті, до нас в сади проситься черешня, зимостійких сортів якій створено понад 20-ти.

Як же садівникові вибрати кращі для тієї чи іншої зони? Для цього існувало державне сортовипробування. Але офіційне сортовипробування вже не може нічого сказати - воно практично не працює. Ось тут наше садівниче товариство могло б допомогти нашим садівникам! Наприклад, для випробування в умовах Уралу надавати безкоштовно садівникам-опитнікамі новітні сорти плодових і ягідних культур. Потім ця інформація може бути використана для вибору кращих сортів, причому для конкретних зон.

Крім цього, необхідно домагатися гідної оцінки діяльності селекціонерів. А то виходить, що автори і виконавці пісень важливіші для держави - їх права охороняють, а наших селекціонерів обдирають. Система державної реєстрації селекційних досягнень та подальша сертифікація створені таким чином, що не стимулюють ні виробництво новинок, ні розвиток селекції.

Отже, наша діяльність повинна бути націлена на кілька ключових напрямків:

• сприяти збереженню наукових напрацювань, і, де можливо, зберегти школи селекціонеров- не розгубити створені сорти-

• сприяти цивілізованому розвитку ринку посадкового матеріалу. Необхідно відсікти від садівників недобросовісних виробників і продавців неякісного посадкового матеріалу.

Садівники-аматори зараз практично позбавлені доступу до об`єктивної правдивої інформації. Багато журнали для садівників швидше нагадують комікси з красивими картинками, з яких неможливо почерпнути користь. І хоча зараз не найкращий час для друкованих видань, потреба в розумному і корисному виданні величезна. Крім чисто інформаційної роботи, воно повинно об`єднати всіх мислячих патріотів російського садівництва. Можна сказати, стати штабом нашої галузі.

М. В. Качалкін, кандидат с.-г. наук, генеральний директор дослідно-селекційного розсадника, Московська область

(Уральський садівник № 1, 4 січня 2012)