Досвід вирощування черешні в челябінську, стаття м уточкина

Про що повідала черешня

У челябінських садах подекуди з`являється нова для нашої місцевості культура - черешня. Часто вона гине, але трапляється, росте досить довго і навіть плодоносить. За яких же умовах в наших краях можна успішно вирощувати цю рослину? Після попередньої суворої зими, як то кажуть, сама черешня відповіла на це питання.

Вкотре підтвердилися мудрі слова І. В. Мічуріна: «Сорт вирішує успіх всієї справи». У сувору попередню зиму у нас остаточно загинули черешні, завезені з південних регіонів і регулярно підмерзає навіть в звичайні зими. Довелося і мені розлучитися зі своєю першою черешнею, яка була вирощена з держака, привезеного з Краснодарського краю і прищепленого на вішнё­-ву поросль в кореневу шийку. Чи не врятувала цю черешню, що росла в штамбової формі, і її захищеність від холодних вітрів. Після зими 2009-2010 р У цього деревця збереглася одна єдина подмёрзшая гілка. Оскільки у мене є досить великий набір черешні брянських і московських сортів, найбільш надійних в наших умовах, «південку» я викорчував.

Підтвердила сувора зима і висновки авторитетного уральського вченого, кандидата сільськогосподарських наук Л. А. Котова, що крім сорту вирішальне значення на Уралі для успішного вирощування садів має і рельєф місцевості.

Величезний вплив цього фактора на виростання садових культур враховують, до речі, і вчені інших регіонів країни. Зокрема, в Іркутську вся територія, зайнята садами, розбита на 5 зон - за ступенем сприятливості умов для садівництва. При визначенні того, до якої зони відноситься дана ділянка, обов`язково беруться до уваги особливості його рельєфу.

У челябінських садівників, чиї сади розташовані на знижених ділянках, в улоговинах, де немає повітряно­-го дренажу, попередньої взимку черешня вимерзла незалежно від сортової приналежності. У той же час я отримав повчальний приклад проізрас­-лення черешні в різних мікрокліматичних умовах. Сортовий склад черешні на дослідних ділянках відрізняється мало: в переважній більшості це брянські сорту і форми, проте є і московський Фатёж. Незначно відрізняються один від одного і підщепи, на які була щеплена черешня. Не мудруючи лукаво, я розміщував її на кореневу поросль вишні різних сортів прямо там, де вона (вишня) росла. Цей прийом дозволив збільшити приживлюваність черешні, стримати її бурхливе зростання, підвищити зимостійкість і створити рослини досить невисокі. Невеликі розміри черешні, в свою чергу, полегшують її зимовий укриття і захист від холодних вітрів. Щеплення я робив і в кореневу шийку, і в штамб висотою 1-1,2 м.

На ділянці, розташованому нагорі південно-східного схилу і відкритому холодним північно-західним вітрам, деревця черешні вимерзли до рівня снігового покриву незалежно від їх зимостійкості. Лише завдяки глибокому сніжному покриву, що в наших умовах велика рідкість, збереглися зимували під снігом гілки черешні Річиця. Природним шляхом ця рослина стало стланцев, рясно цвіло, але будучи самобесплодним, врожаю не дало. На цій же ділянці збереглися два деревця Реани, що ростуть нижче по схилу і нахилені до землі. Захищені схилом, вони в основному зберегли крону і на них навіть розпустилися одиночні квітки. Так як на цій ділянці періодично підмерзали верхівки черешень навіть зимостійких сортів, я зрозумів, що потрібно скористатися підказкою самої черешні і вирощувати тут цю культуру в стланцевой формі з щепленням в кореневу шийку вишні. Природно, цей спосіб вирощування вимагає додаткових витрат часу і праці - потрібно вкривати рослини снігом, а коли його мало, то іншими підручними засобами. Іншим шляхом отримати урожай черешні в таких місцях практично неможливо, у чому я переконався на досвіді. Використовувати ж для захисту цих рослин будівлі не можу, так як крім черешні вимагають прикриття від холодних вітрів абрикоси, а також груші та яблуні теплолюбних сортів.

Сприяє збереженню черешні взимку і її пригибание, для цієї мети її потрібно вирощувати на підщепі не нижче 1 м. Поки рослина молоде, пригнути його зовсім не складно, але оскільки черешня розвивається потужно, досить скоро ця операція стає важкою і небезпечною. Будь-який досвідчений садівник знає, як пластичні гілки однорічного приросту і як вони тендітні вже у віці. Відлам, раз­-ломи - ці «принади» згинання мені знайомі не з чуток.

На іншій ділянці черешня перезимувала значно краще. Розташований у верхній частині південного пологого схилу, неподалік від двох великих водойм, цей сад надійно захищають від холодних північних і північно-західних вітрів, що панують в нашій місцевості, численні будівлі і великий масив великих дерев. Черешня росте тут з південного боку садового будиночка і крім захисту від найменшого подиху холодного вітру користується теплом, акумульованих стінами будинку. На мікроклімат ділянки благотворно впливає і близькість водойм. Завдяки підвищеній вологості повітря плодоношення тут рясніше, ніж на ділянках, розташованих далеко від великих водойм, за рахунок більш тривалого безморозного періоду подовжується і вегетаційний період.

З полегшенням побачив навесні 2010 р, що виключно сприятливі умови зростання черешні позначилися і на її перезимівлі. Дерева повністю зберегли крону, але, на жаль, набряклі квіткові бруньки так і не розкрилися. Розпустилося тільки кілька квіток.

Порадувала мене черешня і на дільниці, розташованій в місцевості, що продувається, здається, всіма нашими вітрами. Вдало прикриті від холодних вітрів південно-східним схилом і частково господарськими будівлями, майже всі деревця зберегли крону, а навесні на них набрякли квіткові бруньки, але так, проте, і не розпустилися. Не допомогла навіть позакореневе підживлення гуматом. Лише на Тютчевке з великим запізненням розкрилися дві квітки. Але і тут не обійшлося без втрат. Довелося викорчувати вже згадану вище черешню­ - «південку» і обрізати росла в затіненні інших дерев і сильно обмёрзшую Черешенька. Через дефіцит місця іноді саджаєш черешню так, що їй не вистачає освітленості, і часто це не проходить безкарно. У загущених посадках, на додаток до того, що тут мало світла, ще й привільно почувають себе шкідники та хвороби. Наприклад, з`явилася кілька років тому в Челябінську щитівка активно освоює не лише вишню, але і черешню. Тому при розміщенні черешні на садовій ділянці потрібно враховувати, що це теплолюбна і світлолюбна культура. І садити її так, щоб рослини не затінювали один одного і не росли в тіні інших садових культур, оскільки, ослаблені, вони легко гинуть від морозів.

Жорстока засуха, яка панувала в 2010 р, не дозволила черешні добре розвинутися - прирости були не більшими 15-20 см. Але закласти квіткові бруньки вселяють надію на урожай в цьому сезоні.

Г. Уточкін, дійсний член МОИП, Челябінськ

(Присадибне господарство № 4, квітень 2011)